Народився Петер Дебай 24 березня 1884 року.  Його часте зауваження на семінарах і засіданнях — «Подивіться, це ж так просто» — вже стало дебаївською легендою... З іменем Дебая пов'язана низка визначних досягнень в теоретичній й експериментальній фізиці, фізичній хімії, математиці — він запропонував модель твердого тіла, на основі якої пояснив поведінку питомої теплоємності за низьких температур (характерна температура, нижче за яку істотного значення набувають квантові ефекти, дістала назву температури Дебая), теоретично описав вплив теплових коливань кристалічної ґратки на дифракцію рентгенівських променів (фактор Дебая — Валлера), спільно з Паулем Шеррером розробив порошковий метод рентгеноструктурного аналізу і використав методи рентгенівського розсіювання для дослідження структури рідин та окремих молекул, вперше спостерігав дифракцію світла на ультразвуці і використав метод розсіювання світла для дослідження структури молекул (зокрема полімерів), розвинув дипольну теорію діелектриків, на основі якої пояснив їхні дисперсійні властивості і деякі аспекти міжмолекулярних взаємодій, разом із Еріхом Гюккелем розробив теорію слабких розчинів сильних електролітів. Серед інших досягнень Дебая також розробка методу перевалу для обчислення деяких інтегралів спеціального вигляду, новий спосіб виведення формули Планка, створення квантової теорії нормального ефекту Зеемана, теоретичне обґрунтування ефекту Комптона, винайдення нового способу досягнення низьких температур методом адіабатичного розмагнічування.