У 20 столітті відбувся суттєвий прорив переважно у двох галузях науки - фізиці та біології.

    Наукові відкриття в галузі фізики

    У цій сфері революція почалася на самому початку 20-го століття, коли Макс Планк вивів формулу розподілу енергії в спектрі абсолютно чорного тіла, з якої випливало, що енергія випромінюється не рівномірно, як припускали раніше, а частинами - квантами. На цій основі Альберт Ейнштейн у 1905 році розвинув квантову теорію фотоефекту. Далі Нільс Бор запропонував модель будови атома, де електрони обертаються по орбітах навколо ядра атома, наче планети навколо Сонця.

    Але на цьому революція не закінчилася. Альберт Ейнштейн у 1916 році розробив загальну теорію відносності, що практично перевернуло уявлення всіх вчених того часу. Відповідно до цієї теорії, гравітація - це не процес взаємодії полів і тіл у просторі, а результат викривлення простору-часу. Ця теорія пояснила появу так званих чорних дір, а також викривлення світлових променів від зірок при їхньому проходженні поруч із Сонцем.

    У 1932 р. Джеймс Чедвік довів існування нейтрона. Це наукове відкриття призвело до бомбардування Хіросіми і Нагасакі, до розвитку гонки озброєння і до холодної війни. Але в той же час це відкриття стало поштовхом до розвитку атомної енергетики, а також до використання радіоізотопів у різних наукових сферах. За відкриття нейтрона Джеймсу Чедвіку в 1935 р. було присуджено Нобелівську премію в галузі фізики.

    16-го грудня 1947 Уолтер Браттейн, Джон Бардін і Вільям Шоклі відкрили властивості напівпровідника – керування великими струмами за допомогою малих. Так з'явився транзистор - прилад, що складався з пари p-n переходів. Принцип роботи транзистора послужив підґрунтям до розвитку багатьох сфер наукової діяльності та не тільки. Його винахід призвів до появи мікросхем і мікропроцесорів - основи для сучасних комп'ютерів та радіоелектронної апаратури і т.д.