Позакласна робота

Еру космосу відкрили Українці

(Тематична лінійка)

Звучить музика з кінофільму «Укрощение огня».

Учитель. Шановні друзі!

12 квітня 2018 року виповнюється 57 років з дня, коли стартував перший у світі космічний корабель «Восток», пілотований першою людиною-космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним. Ця подія схвилювала весь світ. Усі з нетерпін­ням чекали повернення Гагаріна з космосу. І лише піс­ля завершення 108-хвилинного тріумфального польоту та успішного приземлення люди всієї планети урочис­то аплодували першому польоту людини в космос. Цій події ми й присвячуємо наш усний журнал.

Учень.

Дорога в космос!

О жага століть;

Ще з того дня,

Як напівдикий пращур

У небо кинув каменем із пращі,

Вона живе, і манить, і болить.

Дістати неба! О крамольна мисль,

Ти жевріла, хоч як Господь не стежив!

Тебе несли стріла і пружний спис,

І житня скирта, й вавілонська вежа.

І — сталося!

Учень. Космос... який же він? Хто з вас, друзі, не думав про це, розглядаючи небо, його яскраві зорі, його безмежний Чумацький Шлях? Чи самотнє людство у Всесвіті? Чи є брати по розуму і які вони?

Учень. Ще з сивої давнини люди подумки линули у цю незві­дану далечінь. У своїх мріях, легендах і міфах вони за­войовували небо. Так, саме люди, а не боги. І протягом тисячоліть вони жили в серці кожного, хто прагнув за­глянути в майбутнє.

Учень. Проте в історії людства не завжди підтримувався злет сміливої думки. Завойовники вбили Архімеда. Релігійні догматики переслідували Коперніка. Середньовічні ін­квізитори спалили Джордано Бруно. У казематі Петро-павлівської фортеці перед своєю стратою мріяв про політ до зірок народоволець Микола Кибальчич.

Учень. Освоєння космосу стало можливим завдяки ракетам. А коли ж з'явилися перші ракети?

Учень. Можна сказати, що перші ракети з'явилися одночасно з цивілізацією. Є припущення, що спалення княгинею Ольгою в 946 р. Коростеня відбулося не за­вдяки голубам і горобцям, а за допомогою ракет з Візан­тії. В Європі ракети набули поширення в кінці XVIII ст., після того, як були застосовані проти англійців у війні з Індією. В Російській імперії ракети використовувались в російсько-турецькій війні 1828—1829 рр.

Учень. Відлік космічної ери починається 4 жовтня 1957 р., коли стартував перший у світі штучний супутник Землі.

Учень.

Небо усыпано звездами,

Россыпью синего жара,

Небо для крыльев создано,

Для вечной тоски Икара.

Серебряной плазмы свечение,

Магнитных бурь круговерть...

В радостном, дерзком влечении

Мне бы туда улететь!

Тайны великой коснуться,

Дрожь ощутив в крыле.

Вечность постичь — и вернуться,

Чтоб умереть на Земле.

Вчитель. Перед польотом Ю.О.Гагарін сказав: «Все, що прожито і зроблено раніше, було прожито і зроблено заради цієї хвилини. Першим здійснити те, про що мрія­ли покоління людей, першим прокласти дорогу людству до космосу. Назвіть складнішу задачу, ніж та, що випа­ла мені... Це відповідальність перед всім людством, пе­ред його теперішнім і майбутнім. Я погоджуюсь на цей політ тільки тому, що маю за спиною зразки безмежно­го героїзму моїх співвітчизників. Я знаю, що зберу всю свою волю для найкращого виконання завдання».

На питання, чому здійснити перший політ у космос довірили саме Юрію Гагаріну один з керівників польоту першого загону космонавтів відповів так: «Були взяті до уваги такі незаперечні гагарінські переваги, як патріотизм, безмежна віра в успіх польоту відмінне здоров’я, невичерпний ентузіазм, гнучкість розуму і допитливість, сміливість і рішучість, акуратність, праце­любність, витримка, простота, скромність, велика люд­ська теплота й увага до оточуючих його людей».

 Учень. Сьогодні наша мова про тих, хто зробив неоцінен­ний внесок у розвиток сучасної космонавтики — українсь­ких вчених, конструкторів, винахідників, космонавтів.

Учень. Зібрати відо­мості про українських космонавтів — справа нелегка. Досі мало відомі або зовсім невідомі імена деяких кос­монавтів, котрі загинули, виконуючи службові обов'язки на землі і в космосі. Так, один з них — Валентин Бонда­ренко — згорів у ракеті на землі 23 березня 1962 р., коли йому було всього 24 роки.

Учень. Павло Попович — перший український кос­монавт — двічі побував у космосі загальною тривалістю 18 діб 16 годин 27 хвилин 28 секунд і входить до десят­ки перших космонавтів (космонавт № 4 в Радянському Союзі і восьмий у світі).

Учень. Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк народився у Чернігівсь­кій області. У 1971 р. після складного конкурсного відбору потрапив до загону радянських космонавтів. У червні 1995 р. взяв участь у відбірковому конкурсі на спільний українсько-американський політ і, як бачимо, переміг, пройшов усі труднощі підготовки космонавтів у Х'юстонському Центрі.

Леонід Каденюк — людина суворої дисципліни, з вій­ськовою виправкою. Герой України, льотчик-космо­навт Каденюк — один із символів теперішньої України в усьому світі. Побувши один раз у космосі, він мріявє по­бачити його ще раз.

Учень. Георгій Береговий. Народився в Пол­тавській області. 26-30 жовтня 1968 року здійснив кос­мічний політ на космічному кораблі «Союз—3».

Учень. Олександр Волков. Народився в Донецькій області. Три польоти в космос, провів на орбіті 391 день 9 годин 51 хвилину.

Учень. Леонід Кізим. Народився в Донецькій області. Три польоти в космос загальною довжиною 374 дні 17 годин 57 хвилин 38 секунд.

Учень. Володимир Ляхов. Народився у Ворошиловградській (зараз — Луганській) області. За три рейси в космос налі­тав 333 дні 7 годин 17 хвилин 37 секунд.

Учень. Георгій Гречко. Народився в Ленінграді, а батьки — вихідці з України. Здійснив три тольоти в космос з 1975 по 1985 роки.

Учень. Леонід Попов. Народився в Кіровоградській області. За три рей­си в космос налітав 200 днів 14 годин 45 хвилин 51 се­кунду.

Учень. Георгій Шонін. Народився в Луганській області. Політ у космос здій­снив з 11 по 16 жовтня 1969 року як командир космічно­го корабля «Союз-6».

Учень. Георгій Добровольський. Народився в Одесі. 6—29 червня 1971 року здійснив космічний політ як командир космічного корабля «Салют-1». При поверненні на Землю через порушення гер­метичності літального апарата екіпаж космічного корабля «Союз—11» загинув.

Учень. Віталій Жолобов. Народився в селі Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області. З 6 липня по 24 серпня 1976 року здійснив політ у космос як бортінженер космічного корабля «Союз—21». У 1981 році покинув загін космонавтів і вийшов у запас. Після розпаду СРСР працював деякий час головою адміністрації Херсонської області.

Учень. Володимир Васютин. Народився в Харкові. Свій політ в космос почав 17 вере­сня 1985 року. Під час польоту захворів, і політ був до­строково припинений. Повернувся на Землю 12 листо­пада 1985 року.

Учень. Анатолій Левченко. Народився в Харківській області. 21— 29 грудня 1987 року здійснцв космічний політ як космонавт-дослідник космічного корабля «Союз ТМ—4». Три­валість польоту становила 7 діб 21 годину 58 хвилин.

Учень. Анатолій Арцебарський. Народився в Дніпро­петровській області. 18 травня 1991 року стартував у кос­мос як командир космічного корабля «Союз ТМ—12».

Учень. Василь Циблієв. Народився в Крим­ській області. Два польоти в космос здійснив за період з 1993 по 1996 роки.

Учень. Юрій Гідзенко. Народився в селі Сланець Єланецького району Мико­лаївської області. Космічний політ здійснив з 3 вересня 1995 року по 29 лютого 1996 року у складі двадцятої ос­новної експедиції на орбітальному комплексі «МИР».

Учень. Юрій Онуфрієнко. Народився в Харківсь­кій області. У 2002 році провів 196 днів у космосі як ко­мандир Міжнародної космічної станції.

Учень. Юрій Маленченко. Народився в Кіровоградській облас­ті. Свій перший політ здійснив у 2003 році як командир Міжнародної космічної станції. 11 серпня 2003 року Юрій Маленченко і його дружина –американка російського походження Катерина Дмитрієва – зіграли перше в історії «космічне» весілля. Урочиста церемонія відбувалася за допомогою телемосту.

Учень. Побували в космічних польотах ще такі українські космонавти, як А.В.Філіпченко, Ю.В.Романенко, В.В.Горбатко, В.П.Савіних, О.Ю.Атьков, залишившись справжніми героями Космосу.

Учитель

Безкраїй космос... За безліччю складних явищ, що від­буваються в ньому, він невичерпний. Здавна він вабив до себе людину, яка намагалася розгадати його таємниці. Багатьма таємницями космос поступився перед людством. Телерепортажі з Місяця ведуть автоматичні станції, зелений вимпел вже доставлено на планету зага­док — Венеру, радіохвилі зондують далекий Юпітер, ав­томатичні міжпланетні станції досліджують комету Галлея, радіотелескопи вловлюють радіовипромінювання давністю в мільярди років. Україна — космічна держа­ва. У всьому світі відомі її найпотужніші повітряні лай­нери «АН». Багато ракет СНД озброєно двигуном «Моторсіч». На сьогодні вже доставлені дані із Марса, які обробляються вченими.

У 2004 році астрономи виявили ще одну, десяту планету Сонячної системи. Вона отримала назву Седна (на честь однієї з богинь американських індіанців).

Седна знаходиться від Сонця на відстані приблизно 135 мільярдів кілометрів, тобто розташована за дев'ятою планетою Сонячної системи Плутоном. Якщо нашій планеті для здійснення навколо Сонця одного повного оберту пот­рібно 365 днів 5 годин 48 хвилин 46 секунд (цей інтервал часу ми називаємо одним роком), то Седні, щоб «оббіг­ти» навколо Сонця, треба близько 10 тисяч років.

У січні 2005 року запущений Європейським космічним агентством космічний апарат «Гюйгенс» дістався поверхні вкритого рожевою атмосферою із метану одного із най­більших супутників Сатурна — Титана (відкритого Християном Гюйгенсом у 1655 році). Звідти надходять мальов­ничі фотознімки та інша наукова інформація.

Україна стала однією із космічних держав ще й тому що бере участь більш ніж у 100 міжнародних космічних проектах. Починаючи від 1990 року, Україна є членом комітету ООН з мирного освоєння космічного просто­ру. В державі створені Національне космічне агентство (1991 р.), основними завданнями якого є координація, фінансування, формування концепції розвитку і міжна­родного співробітництва у ракетно-космічній галузі.

Основні здобутки українських учених — автоматичні системи керування польотами виробництва харківсько­го науково-промислового об'єднання «Хартрон» і влас­ні ракети-носії («Космос», «Циклон», «Зеніт» та інші). Особливий інтерес викликає ракета-носій важкого кла­су «Зеніт», створена у науково-промисловому об'єднанні «Південне» (місто Дніпропетровськ). Стартова маса ра­кети 459 тонн, корисний вантаж 13,8 тонн при запуску на колову 200-кілометрову орбіту з Байконуру.

Довжина двоступеневого варіанта ракети 57,0 метрів, триступеневого — 61,64 метрів, діаметр — 3 метри. Особ­ливістю «Зеніта» є повністю автоматичний стартовий ком­плекс — на стартовій позиції з'являється тільки машиніст тепловозу, що доставляє носій з монтажно-випробуваль­ного корпусу. Ці переваги виявилися головною причиною того, що саме «Зеніту» була надана перевага при створенні РН для міжнародної програми «Морський старт», яка за­початкована Росією, Норвегією та Україною, і наприкінці жовтня 2006 року успішно здійснений запуск кількох штучних супутників Землі за цією програмою.

Окреслені основні напрями робіт у космосі: вони пов'язані із потребами військових (насамперед, США і Росії), ство­ренням сучасних систем засобів зв'язку, відпрацюванням технологій роботи у космосі на орбітальних космічних станціях і дослідженнями планет Сонячної системи.

Проте космос ще приховує від нас безліч невідомого. Та немає такої таємниці, яку б не подолали людський розум, людська праця. Настане час — і земляни освою­ватимуть нові планети. А поки що сміливі і наукові по­шуки, випробування тривають